Міліцейська анонімність, посвідчення та перепустки: Сімферополь

0
Your rating: None

Звичайний вечір з відбитками старого радянського свята – 23 лютого, день захисника вітчизни. Від цього свята, авжеж, залишились гарні листівки, що роблять діти своєму татові на уроках праці у школах, стандартні подарунки у стилі шкарпеток чи піни для гоління та афіші нових клубів.

У цій атмосфері свята я повертаюсь додому через залізничний вокзал. Зустрічаю патрульних, цілих 4 людини, які не дуже вічливо розмовляють із мешканкою вокзалу. Вирішила дізнатися, що сталося, як тут одразу «захистник» у формі порадив мені сьогодні не пити, щоб асфальт по лицю не вдарив. Міліціянт ще й палив на території вокзалу.  Щоб привітати цього пана вирішила дізнатися його прізвище та ім’я, а також вказати на порушення з його боку. Але, міліціянт виявився «міцним горішком», і сказав що для таких питань мені потрібен дозвіл від керівника у вигляді письмового якогось рішення, а так він «лічноє ліцо» і відповідати відмовляється. Патруль вирішив сховатися від моєї прискіпливості у платному залі очікування і просив тамошнього вахтера не пускати мене без оплати. Але анонімність є навищою цінністю серед української міліції, тож міліціянти отримавши лише зайву увагу очікуючих пасажирів, вилетіли з залу і просто відмовился зі мною говорити.

Мені не подобаються міліціянти, які порушують закон, тож виріщила відправитись до Лінейного відділку, який розташований не так далеко – бул. Леніна,11 та дізнатися хто ж ці герої. Черговий зустрів мене без зацікавлення, але чемно і відкрито. Тож, я питала про прізвища людей, що патрулюють.

Черговий трохи опирався, бо не зовсім розумів хто я і чому мені це потрібно, тому попросив детально описати цих міліціянтів. Але нічого особливого я не помітила, тож, сказавши, що бачила 4 патрульних у формі. Тут, як йому здалося, він мене підловив і з радісною посмішкою повідомив, що нема такого патруля на вокзалі, бо їх ходить троє, а не четверо. Він зв’язався і ті йому сказали, що їх троє і що ніяка дівчина до них не підходила.

Не розгубившись, я вирішила, що треба написати заяву, щодо того, що по вокзалу ходять 4 невідомих у міліцейській формі та представляються правоохоронцями. Запропонуівлв їм поки я напишу заяву зв’язатися з «існуючим» патрулем та відправитися на пошуки цих маскарадних мошейників, а я з радістю допоможу їм.

Черговий задумався та покликав на поміч ще якогось співробітника. Вони почали обговорювати, хто там курить – вирішили, що ніхто і вразили мене своїм питанням «А може то четвертий був військовий, не міліціянт з нашого відділку? Чи бів там військовий, вдягненний у міліцеську форму?». Я, м’яко кажучі, здивувалась і запитала, як ії можна відізняти на що той радісно повідомив, що «ніяк», але може той, що палив був четвертим й був військовим і до їх відділка не відноситься.

Тож, тепер черговий вже вдруге зв’язався вже по своєму мобільному, а не по рації і вже більш строго запитав, що там як. Тепер їх дійсно стало четверо, двое з відділку і двое солдат, патрулюють разом. Патрульний щось пробубнів черговому в трубку, а черговий мені почав скаржитись на низьку зарплату і на те, як важко працювати на вокзалі. Показником стало  питання: «Ви знаєте скількі до нього так підходять і питають, як пройти чи ще щось!?».  Я так зрозуміла, що у мене з чарівним черговим за прідвищем Серюков різні уявлення про функції міліції.

Сказали про те, що прізвище дадуть тільки старшого патрульного – Чєрнуха. А скаржитись на нього, то моє право, але ще раз сказали про важкість роботи.

І поки я робила свій малнький, міленький запис у книгу скарг, у відділок завалилися 3 дядька у цивільному: двоє з них трохи п’яненькй та «дружиннік», якій вже на вході тикав їм у лице якимось папірцем жовтого кольору, заламінованого у канцелярськоу магазині.
Він вимагав щоб людина, яку він привів – затримали, бо йому вважається, зо той вживає наркотики. На питання чого він так вирішив і що бачив, він  зазначив, що той «дивно стояв на зупинці» і хотів вдарити маршрутку.

Весь інший час, цей «дрцжиннік» тикав папірцем і казав «Бачив!?». Що я встигла побачити,  що то була затерта перепустка до райвідділку міста Сімферополя. І чемно запитала у нього посвідчення, на що той  сказав, що я бачила все і цього достатньо. Перепитавши, чи він ще працює прибиральником у райвідділку, чи то у нього просто перепустка залишилась, бо вона не свідчить про приналежність до правоохоронця. Той сховав її, а от двох друзів відпустили, сказавши, що не можна так просто хапати людей на вулиці.

Черговий вказав «дружинніку» на те, що у нас тут громадскість і він розчинився. Намагння зрозуміти що то за перепустка і хто цей чоловік відповіли коротко – «не знаємо».

Тож, виходить, що люди які наділені владою і забов’язані представлятися і показувати документи за вимогою – порушують закони і відмовляються розмовляти із громаянами. А от люди, що отримали перепустку – вважають за потрібно її демонструвати всюдти, де це, на їх думку може спраціювати. Не знаю, чи «штрафує» ця людина підлітків за паління у громадських місцях чи то здирає дань з п’яненьких дядьок, щ повертаються з роботи, але факт,  він зловживає цим написом на перепустці – «МВС», користуючись незнанням громадянами своїх прав та тим, що міліціянти нічим не відпізняються від от таких мошейників.

В рамках Всеукраїнської моніторингової капанії «Міліція під контролем», яку  вже декілька років адмініструє Ассоціація УМДПЛ(http://umdpl.info/index.php?id=1360305348)з партнерськими організацями,  проведен моніторинг патрульної  групи  Лінейного відділку м.Сімферополя із старшим Чернухою, карта дослідження надіслана експертам, що складають аналітику по ситуації з дотриманням пра людини у діяльності правоохоронних органів в Україні.


Кримський правозахисний центр «Дія» запрошує  дізнаватися більші про свої права при спілкуванні з міліцією – матеріали доступні за посиланням на Мрежі активістів правозащисників – http://hr-activists.net/events/vseukra-nska-programa-z-vstanovlennya-kontrolyu-za-dotrimannyam-prav-lyudini-prats-vnikami-mv.

Якщо ви стикнулися із порушеннями та хочете захистити себе, своїх родичів чи друзів – звертайтесь до Мережі правових приймалень Криму, що надають безкоштовну юридичну допомогу населенню. Наші контакти у містах -  http://pravo-crym.net/?q=reception-view , або +380500556773, hr.in.ark@gmail.com.